| zum Ausdrucken exportieren: Hochformat (PDF)
Querformat (PDF)
| [nur Standard-Exportformate zeigen]
weitere Exportformate: einfacher Text LaTeX LaTeX Querformat DVI DVI Querformat Postscript Postscript Querformat | [zum Buch hinzufügen] [Buch löschen] |
| Verfasser [Vorname] | Titel | Sprache | Erscheinung | Kennung | letzte Änderung | Ansicht |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Konstantin Gusev | Pensoj miaj, pensoj miaj | Esperanto | Arg-2259-1116 | 2015-01-24 23:20 Manfred | nur diese entfernen | |
| Тарас Шевченко | * Думи мої, думи мої | ukraina | Arg-2257-1116 | 2015-01-23 19:40 Manfred | nur diese entfernen |
Тарас Шевченко, | Тарас Шевченко, | |
| übersetzt von Konstantin Gusev | ||
| Pensoj miaj, pensoj miaj, | Думи мої, думи мої, | |
| Ve kun tiaj, vere! | Лихо мені з вами! | |
| Kial vi en sombraj vicoj | Нащо стали на папері | |
| Staras surpapere? | Сумними рядами?.. | |
| Kiel vento vin ne blovis | Чом вас вітер не розвіяв | |
| Polve en la stepon, | В степу, як пилину? | |
| Ne fordormis la malĝojo | Чом вас лихо не приспало, | |
| Kiel panjo bebon? | Як свою дитину?.. | |
| ............................... | Бо вас лихо на світ на сміх породило, | |
| ............................... | Поливали сльози... Чом не затопили, | |
| ............................... | Не винесли в море, не розмили в полі? | |
| ............................... | Не питали б люди, що в мене болить, | |
| ............................... | Не питали б, за що проклинаю долю, | |
| ............................... | Чого нужу світом? «Нічого робить», — | |
| ............................... | Не сказали б на сміх... | |
| ............................... | Квіти мої, діти! | |
| ............................... | Нащо вас кохав я, нащо доглядав? | |
| ............................... | Чи заплаче серце одно на всім світі, | |
| ............................... | Як я з вами плакав?.. Може, і вгадав... | |
| ............................... | Може, найдеться дівоче | |
| ............................... | Серце, карі очі, | |
| ............................... | Що заплачуть на сі думи — | |
| ............................... | Я більше не хочу... | |
| ............................... | Одну сльозу з очей карих — | |
| ............................... | І... пан над панами!.. | |
| ............................... | Думи мої, думи мої! | |
| ............................... | Лихо мені з вами! | |
| ............................... | За карії оченята, | |
| ............................... | За чорнії брови | |
| ............................... | Сере рвалося, сміялось, | |
| ............................... | Виливало мову, /125/ | |
| ............................... | Виливало, як уміло, | |
| ............................... | За темнії ночі, | |
| ............................... | За вишневий сад зелений, | |
| ............................... | За ласки дівочі... | |
| ............................... | За степи та за могили, | |
| ............................... | Що на Україні, | |
| ............................... | Серце мліло, не хотіло | |
| ............................... | Співать на чужині... | |
| ............................... | Не хотілось в снігу, в лісі, | |
| ............................... | Козацьку громаду | |
| ............................... | З булавами, з бунчугами | |
| ............................... | Збирать на пораду... | |
| ............................... | Нехай душі козацькії | |
| ............................... | В Украйні витають — | |
| ............................... | Там широко, там весело | |
| ............................... | Од краю до краю... | |
| ............................... | Як та воля, що минулась, | |
| ............................... | Дніпр широкий — море, | |
| ............................... | Степ і степ, ревуть пороги, | |
| ............................... | І могили — гори. | |
| ............................... | Там родилась, гарцювала | |
| ............................... | Козацькая воля; | |
| ............................... | Там шляхтою, татарами | |
| ............................... | Засівала поле, | |
| ............................... | Засівала трупом поле, | |
| ............................... | Поки не остило... | |
| ............................... | Лягла спочить... А тим часом | |
| ............................... | Виросла могила, | |
| ............................... | А над нею орел чорний | |
| ............................... | Сторожем літає, | |
| ............................... | І про неї добрим людям | |
| ............................... | Кобзарі співають, | |
| ............................... | Все співають, як діялось, | |
| ............................... | Сліпі небораки, | |
| ............................... | Бо дотепні... А я... А я | |
| ............................... | Тілько вмію плакать, | |
| ............................... | Тілько сльози за Украйну... | |
| ............................... | А слова — немає... | |
| ............................... | А за лихо... Та цур йому! | |
| ............................... | Хто його не знає!.. | |
| ............................... | А надто той, що дивиться | |
| ............................... | На людей душою — | |
| ............................... | Пекло йому на сім світі, | |
| ............................... | А на тім... /126/ | |
| ............................... | Журбою | |
| ............................... | Не накличу собі долі, | |
| ............................... | Коли так не маю. | |
| ............................... | Нехай злидні живуть три дні — | |
| ............................... | Я їх заховаю, | |
| ............................... | Заховаю змію люту | |
| ............................... | Коло свого серця, | |
| ............................... | Щоб вороги не бачили, | |
| ............................... | Як лихо сміється... | |
| ............................... | Нехай думка, як той ворон, | |
| ............................... | Літає та кряче, | |
| ............................... | А серденько соловейком | |
| ............................... | Щебече та плаче | |
| ............................... | Нишком — люди не побачуть, | |
| ............................... | То й не засміються... | |
| ............................... | Не втирайте ж мої сльози, | |
| ............................... | Нехай собі ллються, | |
| ............................... | Чуже поле поливають | |
| ............................... | Щодня і щоночі, | |
| ............................... | Поки, поки... не засиплють | |
| ............................... | Чужим піском очі... | |
| ............................... | Отаке-то... А що робить? | |
| ............................... | Журба не поможе. | |
| ............................... | Хто ж сироті завидує — | |
| ............................... | Карай того, Боже! | |
| Pensoj miaj, pensoj miaj, | Думи мої, думи мої, | |
| Filoj, floroj lastaj, | Квіти мої, діти! | |
| Mi vin gardis, mi vin vartis | Виростав вас, доглядав вас — | |
| En la kampoj vataj. | Де ж мені вас діти?.. | |
| Iru, filoj miaj, hejmen | В Україну ідіть, діти! | |
| Al Ukrainio, | В нашу Україну, | |
| Sed mi orfe en fremdujo | Попідтинню, сиротами, | |
| Velkos je nenio. | А я тут загину. | |
| Hejme trovos vi amikajn | Там найдете щире серце | |
| Vortojn, bonan koron, | І слово ласкаве, | |
| Tie fine trovos veron | Там найдете щиру правду, | |
| Kaj eĉ, eble, gloron ... | А ще, може, й славу... | |
| Do, karesu, mia kara | Привітай же, моя ненько! | |
| Tero Ukraina, | Моя Україно! | |
| Miajn filojn senprudentajn | Моїх діток нерозумних, | |
| Per la man' patrina! | Як свою дитину. | |
| Übersetzung des ukrainaGedichtes "Думи мої, думи мої" von Тарас Шевченко ins Esperanto durch Konstantin Gusev (†1980-11-09). Vidu ankaŭ: http://homes.chass.utoronto.ca/~tarn/courses/468/Dumy-moi-comparison.pdf. La melodio estas aŭdebla en https://www.youtube.com/watch?v=NYECX8BR6nQ. | ||
| Verfasser dieses ukrainaGedichtes ist Тарас Шевченко. La poemo troviĝas en http://litopys.org.ua/shevchenko/shev115.htm. |